Чимало харків'ян у пошуку грошей вибирали варіант позики у приватних осіб. Насправді, залишаючи на папері свій підпис, десятки людей ставали безхатченками. Журналісти ЦРУ були вражені не лише масштабами обману, але й цинізмом, з яким поставились до розслідування мегаквартирної афери, на чолі якої стоїть чорний ріелтор Антон Подвезько, правоохоронні органи. Історія пані Лариси Котової знайома половині харків'ян, а понад сотня жителів міста пережили її особисто. В 2011 році мало який банк надавав кредити. Та термінова потреба в коштах штовхнула жінку до вимушеної позики. Кредитора жінка шукала по знайомих. Сума позики – 20 тисяч доларів. Позичальником виявився Роман Базоров. Та позичити гроші він погодився на умовах не цілком стандартної угоди. Він не захотів заключати іпотечну угоду. Ми заключили договір купівлі-продажу, – розповіла Лариса Котова. Та й нотаріус переконувала – жодних ризиків немає. Адже квартира Ларисі Котовій повністю не належала. Дві інші третини – чоловіка та доньки. Жінка погодилась, сплачувала кредитору позику та відсотки. Та за півтора року жінку викликали до суду – виселяти її з власного житла. І як тільки я готова була віддати останню суму і домовлялась про зустріч у нотаріуса, щоб розірвати цей договір купівлі-продажі, з'явився його адвокат, який сказав забиратися з квартири, – розповіла Лариса Котова. Справу виселення суд розглянув заочно, і до будинку прийшла виконавча служба. Правда все відбулося в традиціях 90-х років. Кредитори не дали навіть забрати особистих речей. Сім'ю Лариси Котової буквально викинули на вулицю, а дільничний міліціонер оформив заяву до міліцію щодо виселення як сімейну сварку. "Ця схема дуже важко доводиться в суді, дуже важко збирати докази. Люди беруть гроші в борг, але документи підписують на купівлю-продаж", – розповіла начальник прес-служби прокуратури Харківської області Віта Дубовик. Про те, хто стоїть за «чорними кредиторами», які відбирають майно у людей, та чому вони відчувають свою безкарність у цій країні – дивіться у новому випуску програми ЦРУ. +Відео
2 3
Комментариев нет:
Отправить комментарий