Попри те, що українці постійно наголошують, що є частиною Європи, європейці теж мають сприймати нас як "своїх". Наразі цього не відбувається. Таку думку озвучив блогер Павло Казарін для видання "Крим Реалії". "Одностороння комунікація тут не працює: мало вважати "своїм" когось — важливо, щоб цей хтось точно так само ставився до тебе. Для голландця, бельгійця чи француза — ми не свої. А Волноваха і Дебальцево — це навіть близько не Брюссель. Тому що Брюссель — це перший світ, а ми — десь між третім і другим", — переконаний автор. Він наголосив, що аби змінити уявлення європейців про Україну, з 1991 року українці нічого не зробили. Наприклад, не проводили реформ, як сусіди-поляки, а лише "доїдали радянський спадок". Співпереживання Києву — за залишковим принципом. Воно можливо, коли вдома все добре. А коли вдома вибухи і кров — то ніхто не буде заглядати через паркан до сусіда. Особливо якщо він живе на сусідній вулиці в неблагополучному кварталі, — додає Казарін. Аби стати для Європи "своїми", переконує автор, українці самі повинні цікавитися хоч чимось, що виходить за межі українсько-російського рівняння. "Коли у нас буде не тільки країна, але ще і держава. Коли ця держава буде простором для розвитку власного населення, а не для його деградації. Коли ми, нарешті, вирвемося з усього того похмурого болота, в якому борсаємося останні чверть століття. Тоді співчуття Києву, так само як і бажання йому допомагати, будуть такими ж, які за замовчуванням отримує Брюссель", – резюмує автор.2 3
Комментариев нет:
Отправить комментарий